Отримання землі за набувальною давністю

Чи є судава практика застосування норм ст 119 ЗКУ які аргументи та докази необхідно надати для обгрунтування своїх вимог в судовій інстанції?

[lawyer]

Якщо немає ніяких офіційних доказів законного користування земельною ділянкою, то підставою для звернення до органу державної влади або органу місцевого самоврядування про передачу у власність земельної ділянки, можуть бути свідчення сусідів.

Сообщение от Незарегистрированный

Чи є судава практика застосування норм ст 119 ЗКУ які аргументи та докази необхідно надати для обгрунтування своїх вимог в судовій інстанції?

По-перше,
ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
від 29.10.2008 № 19-3767/0/8-08

Головам апеляційних судів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя
......
норма ст. 119 ЗК України щодо набуття права власності на земельну ділянку за набувальною давністю може застосовуватися з 1 січня 2017 відповідно до п. 1 розділу IX «Прикінцеві положення» ЗК України.
.....

По-друге, Справа № 2-778/2008 рік

27 серпня 2008 року м. Кам”янка-Дніпровська



Кам”янсько-Дніпровський районний суд Запорізької області

у складі головуючого судді: Комишній Н.І.,

при секретарі Тарасової І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кам”янка-Дніпровська цивільну справу за позовом ОСОБА_1до Кам”янсько-Дніпровської міської ради Кам”янсько-Дніпровського району Запорізької області в особі виконавчого комітету Кам”янсько-Дніпровської міської ради, третя особа з самостійними вимогами ОСОБА_2про визнання рішення недійсним та спонукання вчинення певних дій,-

В С Т А Н О В И В:



Позивач звернувся до суду з позовом до Кам”янсько-Дніпровської міської ради Кам”янсько-Дніпровського району Запорізької області в особі виконавчого комітету Кам”янсько-Дніпровської міської ради, третя особа з самостійними вимогами ОСОБА_2про визнання рішення недійсним та спонукання вчинення певних дій вказуючи, що у нього до 1998 року в користуванні знаходилась земельна ділянка по АДРЕСА_1. Дана земельна ділянка була йому надана для будівництва жилого будинку, та ведення підсобного господарства на підставі наказу по радгоспу “Кам”янка” від 21.04.1970 року, де він працював. Фактично йому в користування було надано приблизно 0,17 га., але за документами значилось, що надається 0,15 га. На той час ніхто точно земельні ділянки не вимірював, межі йому встановили землевпорядники міської ради, та він розпочав користуватись земельною ділянкою площею 0,17 га за своєю адресою. Наприкінці земельної ділянки, яка йому була фактично виділена, був смітник. Приблизно в 1980 роках, він при будівництві та удосконалені на своєї ділянці, вичистив цей смітник, та на цьому місті висадив сад, а саме багатолітні плодоносні дерева та кущі : яблуня - 1 дерево, груша - 3 дерева, абрикос -1 дерево, лісний горіх - 1 дерево, виноград - 1 кущ, смородина - 2 куща. Так трапилось, що свій сад, який засадив на площі 0,02 га. наприкінці городу, він не огороджував, так як в цьому не було потреби на той період - земельна ділянка виходила на пустир, ніяких заперечень щодо його користування цією ділянкою від сусідів та від виконкому К-Дніпровської міськради не надходило. В 1998 році, він розпочав приватизацію своєї земельної ділянки. Відповідно до діючого законодавства, приватизувати земельну ділянку можливо тільки ту, яка знаходилась в користуванні за документами. Таким чином, він зміг прийняти у власність тільки 0,15 га., яка рахувалась за даними земельного кадастру, а земельна ділянка 0,02 га., якою він фактично користувався з його многолітніми плодовими деревами, залишилась в його фактичному користуванні. Представники відповідача повідомили йому, щоб приватизувати цей відрізок, необхідно до оформити право користування в міськраді, подавши відповідну заяву. Оскільки ніхто на цю ділянку площею 0,02 га. претензій не пред'являв, то він продовжував фактично користуватись, але до міськради за належним оформленням не звертався, відкладував цей момент на інший час. По АДРЕСА_2мешкає його сусід по городу ОСОБА_2, у якого у власності знаходилась земельна ділянка, площі, якої він не знає, але у нього були межові знаки, земельна ділянка огороджена забором, ніяких претензій щодо його земельної ділянки площею 0.02 га. він не мав. В 2007 році не знає звідки, він дізнався, що земельна ділянка площею 0,02 га., де засаджений його сад, юридично не оформлена, тоді він поступив поза принципами добросусідства, вирішив незаконно захопити цю земельну ділянку. Так, ОСОБА_2 написав відповідну заяву до Кам”янсько-Дніпровскої міськради про передачу земельної ділянки 0,01 га. йому у власність, та рішенням сесії Кам”янсько-Дніпровської міськради № 17 від 22.04.2008 року його заява була задоволена, та ОСОБА_2 незаконно була передана у власність земельна ділянка площею 0,01 Га, яка знаходилась в його фактичному користуванні більш ніж 20 років, з його майном, а саме багатолітніми деревами, які мають ознаки нерухомого майна. Він також подав відповідну заяву до відповідача щодо передачі йому в приватну власність земельної ділянки площею 0,02 га., але йому було безпідставно відмовлено листом, без розгляду цього питання на сесії. Рішення К-Дніпровської міської ради № 17 від 22.04.2008 року вважає незаконним, оскільки, воно прийнято з порушенням багатьох вимог як земельного, так і цивільного законодавства. Уточнивши свої позовні вимоги просить визнати рішення Кам”янсько-Дніпровської міської ради № 17 від 22.04.2008 року щодо надання в приватну власність ОСОБА_2 земельної ділянки загальною площею 0,01га. недійсним. Визнати державний акт на право приватної власності на землю 0,0100га серія ЯЕ № 285635 від 11.07.2008 року виданий ОСОБА_2 на підставі рішення Кам”янсько-Дніпровської міської ради № 17 від 22.04.2008 року недійсним. Зобов'язати Кам”янсько-Дніпровську міську раду розглянути по суті заяву ОСОБА_1 про надання йому в приватну власність земельної ділянки площею 0,02га та надати ОСОБА_1 зазначену земельну ділянку на праві набувальної давності.

Позивач в судове засідання не з'явився просить справу слухати у його відсутність позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 позов підтримав та підтвердив обставини, які викладені у позовній заяві просиь суд задовольнити позов.

Представник відповідача Кам”янсько-Дніпровської міської ради Нєдєльська Ю.С. позовні вимоги визнала у повному обсязі.

Третя особа ОСОБА_2 в судове засіданні не з'явився , хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлен, про що в матеріалах справи мається розписка про отримання ним судової повістки.

Вислухавши пояснення представника позивача ОСОБА_3, представника відповідача Кам”янсько-Дніпровської міської ради Нєдєльську Ю.С., вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги позивача обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст. 61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Як вбачається з договору № 179 від 21.04.1970 року радгосп “Кам”янка” надала ОСОБА_4 земельну ділянку площею 0,15 га. під будівництва жилого будинку по АДРЕСА_3(а.с. 14).

ОСОБА_4 був надан дозвіл на будівництво жилого будинку на земельній ділянці, яку надав радгосп “Кам”янка”, згідно договору № 179 від 21.04.1970 року про що свідчить рішення Кам”янсько-Дніпровської міської ради № 49 (а.с 13).

На підставі рішення Кам”янсько-Дніпровської міської ради від 23.12.1992 року за № 295 ОСОБА_4 по АДРЕСА_1передана у приватну власність земельна ділянка площею 0,15 га., про що свідчить державний акт на право приватної власності на землю (а.с. 11).

Як вбачається з відповіді Кам”янсько-Дніпровської міської ради (а.с. 12) на заяву ОСОБА_1 від 29.02.2008 року. Йому було запропоновано до оформити ділянку 6,90м. Крім цього, йому було повідомлено, що на земельну ділянку площею 9,50 х 9,30м. написана заява ОСОБА_2 щодо оформлення земельної ділянки по АДРЕСА_2 згідно технічного паспорту.

Рішенням Кам”янсько-Дніпровської міської ради № 17 від 22.04.2008 року ОСОБА_2 передана у власність земельна ділянка по АДРЕСА_2 площею 0,01 га. для ведення садівництва (а.с.10).

Як вбачається з відповіді Кам”янсько-Дніпровського відділу ДП ДЗК на ім'я ОСОБА_2 зареєстровано державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,0100 га. серія ЯЕ 285635 від 11.07.2008 року за адресою АДРЕСА_2 (а.с. 49).

Відповідно до ч.1 ст. 118 ЗК України у власність земельну ділянку передається на підставі заяви громадянина, у якого ця земельна ділянка знаходиться в користуванні.

Згідно ч. 2 ст. 118 ЗК України рішення органів місцевого самоврядування приймається на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки.

Земельна ділянка, площею 0,01 га. не знаходилась в користуванні у ОСОБА_2 , як фактично, так і по документам.

Відповідно до відповіді Кам”янсько-Дніпровської міської ради (а.с. 12) на заяву ОСОБА_1 від 29.02.2008 року. ОСОБА_2 дооформлював земельну ділянку керуючись технічним паспортом будинку, який не може бути віднесений до технічної документації на земельну ділянку.

Згідно ст. 119 ЗК України громадянин, який добросовісно, відкрито і безперервно користувався земельною ділянкою протягом більш ніж 15 років, але не мають документів, можуть звернутись до органів місцевого самоврядування про надання цієї земельної ділянки в користування або у власність.

Факт користування ОСОБА_1 на протязі 20 років земельною ділянкою площею 0,02 га. та висадження на неї багатолітніх плодоносних дерев та кущів в судовому засідання представником відповідача не оспорюється, крім цього це підтверджується актом комісії від 22.07.2007 року (а.с.89).

Відповідно ст. 4 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні ” 1997 року - місцеве самоврядування здійснюється на принципах законності.

Відповідно до ст. 393 ЦК України правовий акт який суперечить закону та порушує права власника, за позовом власника визнається судом недійсним.

Відповідно до ст. 386 ЦК України власник майна може звернутись до суду за захистом свого права власності, в тому числі шляхом вимоги вчинення певних дій.

Згідно ст. 393 ЦК України правовий акт органу місцевого самоврядування, який порушує права власності може бути скасований за рішенням суду.

Відповідно до ст. 386 ЦК України власник майна може звернутись до суду за захистом свого права власності, в тому числі шляхом вимоги вчинення певних дій.

Згідно ст. 393 ЦК України правовий акт органу місцевого самоврядування, який порушує права власності може бути скасований за рішенням суду.

На підставі викладенного та керуючись ст. 3, 118- 120 ЦПК, ст. 16, 393, 177-179, 181, 386, 393 ЦК України, ст. 118, 119 ЗК України, ст. 4 Закону України “ Про місцеве самоврядування Україні” 1997 року, ст.ст. 60, 61, 215, 256, 291, 292, 294 ЦПК України , суд -



В И Р І Ш И В:



Позовну заяву ОСОБА_1до Кам”янсько-Дніпровської міської ради Кам”янсько-Дніпровського району Запорізької області в особі виконавчого комітету Кам”янсько-Дніпровської міської ради, третя особа з самостійними вимогами ОСОБА_2про визнання рішення недійсним та спонукання вчинення певниї дій - задовольнити.

Визнати рішення Кам”янсько-Дніпровської міської ради № 17 від 22.04.2008 року щодо надання в приватну власність ОСОБА_2 земельної ділянки загальною площею 0,01га. недійсним.

Визнати державний акт на право приватної власності на землю 0,0100га серія ЯЕ № 285635 від 11.07.2008 року виданий ОСОБА_2 на підставі рішення Кам”янсько-Дніпровської міської ради № 17 від 22.04.2008 року недійсним.

Зобов'язати Кам”янсько-Дніпровську міську раду розглянути по суті заяву ОСОБА_1про надання йому в приватну власність земельної ділянки площею 0,02га та надати ОСОБА_1зазначену земельну ділянку на праві набувальної давності.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви на апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не буде подано. Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя: Н.І. Комишня

[lawyer]

Не зрозуміло, чому ст. 119 ЗК може застосовуватись тільки після 2017р.? По-друге, Кам”янсько-Дніпровський районний суд Запорізької області, приймаючи своє рішення, посилається саме на ст. 119 ЗК. Навіщо Ви приводите приклади, які заперечують одне одного.

Набувальна давність на землю
Відповідно до статті 119 Земельного кодексу України, який набув чинності з 01 січня 2002 року, громадяни, які добросовісно, відкрито і безперервно користуються земельною ділянкою протягом 15 років, але не мають документів, які б свідчили про наявність у них прав на цю земельну ділянку, можуть звернутися до органу державної влади або органу місцевого самоврядування з клопотанням про передачу її у власність або надання у користування. Розмір цієї земельної ділянки встановлюється у межах норм, визначених цим Кодексом.
Передача земельної ділянки у власність або у користування громадян на підставі набувальної давності здійснюється в порядку, встановленому цим Кодексом.
Згідно із статтею 344 «Цивільного кодексу України, який набрав чинності з 01 січня 2004 року, особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Набуття права власності на земельну ділянку за набувальною давністю регулюється законом.
Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації.
Особа, яка заявляє про давність володіння, може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є.
Якщо особа заволоділа майном на підставі договору з його власником, який після закінчення строку договору не пред'явив вимоги про його повернення, вона набуває право власності за набувальною давністю на нерухоме майно через п'ятнадцять, а на рухоме майно - через п'ять років з часу спливу позовної давності.
Втрата не з своєї волі майна його володільцем не перериває набувальної давності у разі повернення майна протягом одного року або пред'явлення протягом цього строку позову про його витребування.
Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.
Пунктом 8 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» встановлено, що правила статті 344 Цивільного кодексу України про набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом.
Частина 3 статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» визначає, що об'єкт нерухомого майна (нерухоме майно, нерухомість) - земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці (будівля, споруда тощо), переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.
Таким чином, враховуючи вимоги пункту 8 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України, особи, які добросовісно, відкрито і безперервно користуються земельною ділянкою протягом 15 років, але не мають документів, які б свідчили про наявність у них прав на цю земельну ділянку, можуть отримати згадану земельну ділянку (нерухоме майно) у власність за набувальною давністю не раніше ніж з 01 січня 20017 року.

[lawyer]

Розмова йдеться про земельні ділянки, тому і керуватися потрібно ЗК, а не ЦК, де ЗК має спеціальний характер і підлягає пріоритетному застосуванню. А якщо Ви бажаєте дискусувати, то, можливо, Вам потрібно знайти інший сайт.

Дія норм цивільного законодавства про набувальну давність у часі


С.О. Сліпченко,
доцент кафедри цивільного права та процесу
Харківського національного університету внутрішніх справ,
кандидат юридичних наук


В.А. Кройтор,
начальник кафедри цивільного права та процесу
Харківського національного університету внутрішніх справ,
кандидат юридичних наук


Із набранням чинності Цивільним кодексом України (далі — ЦК) було введено в дію інститут набувальної давності. Сьогодні на практиці виникають труднощі із наданням нормам про набувальну давність зворотної сили.

Весь текст
...
Враховуючи цільове призначення інституту набувальної давності доходимо висновку, що поширення правил ст. 344 ЦК на всі випадки давнісного володіння, які виникли до набрання чинності ЦК, відповідає меті цього інституту, оскільки усуває неясності у правовідносинах, що виникли до набрання чинності ЦК. Підхід, за якого не враховується строк, що сплинув до 1 січня 2001 р., суперечить цільовому (функціональному) призначенню інституту набувальної давності. Адже свідомо не усуваються невизначеності, які виникли задовго до набрання чинності ЦК, а їх вирішення щодо нерухомості, переноситься на 2011 рік. Це штучно затягувало би усунення невизначеностей, які виникли із давності володіння, створювалась би можливість для спорів з приводу речі.

І останнє. Чому саме період у три роки береться до уваги при визначенні, на які випадки поширюються і не поширюються правила ст. 344 ЦК? Уявляється, що відповідь на це питання пов’язана з позовною давністю. Якщо давнісне володіння почалося після 1 січня 2001 р. (наприклад, 1 січня 2002 р.), то позовна давність дозволяє власнику витребувати майно з чужого незаконного володіння і таким чином захистити (відновити) порушене право. Якщо давнісне володіння почалось до 1 січня 2001 р., то позовна давність сплинула (до моменту набрання чинності ЦК), а тому власник уже втратив можливість витребувати свою річ у судовому порядку. При цьому в ст. 80 Цивільного кодексу УРСР (1963 р.), який діяв на момент виникнення давності володіння, зазначено, що закінчення строку позовної давності є підставою для відмови у позові. Отже, якщо давнісне володіння виникло до 1 січня 2001 р., то з 1 січня 2004 р. власник уже не зможе відновити своє право власності, витребувати майно з чужого незаконного володіння. Залишати невирішеною таку ситуацію з моменту набрання чинності ЦК до 2011 р. і нерозумно, і недоцільно.

...
Таким чином, єдиним вірним варіантом застосування судами п. 8 Положень ЦК є застосування ними правил ст. 344 ЦК у випадках, коли володіння почалося за три роки, тобто раніше ніж за три роки до набрання чинності ЦК. Вважаємо, що застосування такого підходу буде відповідати потребам цивільного обігу та забезпечить збалансованість і стабільність інтересів власників та давнісних володільців.

"ВСУ дало розяснення, ніякі 2011 и 2017 тут не проходять...початок користування до 2001р."

А не підскажете, де можна знайти це роз'яснення? Ну дуууууже потрібно. І дууууууже терміново!